Тут осінь так нагадує весну –
Далеку пору юності квітіння:
Такі ж серпанки вечором рожевим,
Дзюрчить вода в фонтані – як і там.
І смуток мій тут так на радість схожий,
Бо гори ці – неначе не тутешні,
І очі, й серце виповнивши ними,
Я бачу світ, де я жила колись.
2015-10-21
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616584
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.10.2015
автор: Анно Доміні