Гуля вітер в чистім полі - дудить у дуду,
Гне травицю пожовтілу, кричить ворон:"Кру".
Над дорогою тополя шелестить гіллям,
Біля неї пастка з міни - гра смерті з життям.
До розтяжки-невидимки торкнулась нога,
Дрібна дрож з холодним потом дійняли бійця.
Бронь притисла хрест натільний:"Господи, прости!"
Між теперішнім й майбутнім химерні мости.
Розлетілися осколки - обдали вогнем,
Краплі крові червоніють під терен-кущем.
Побратими нахилились: " Друже, потерпи!"
Усміхнувся. Біль у грудях стиснули бинти.
27.10.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616532
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2015
автор: Валентина Ланевич