Я тебе не шукала...навіщо? якби і знайшла...
Прокотились бурхливо не приспані ночі,
Кроки стигнуть, як в"язко-тягуча, ще тепла смола,
Що вчепившись у душу, віддати не хоче.
Може присмаком ніжності стануть забуті стежки?
Розлітається осінь привабливо-сумно,
Щоб прикрасити висохлі щемом, примарні віки,
Які мимо проходять, зникають безшумно...
Не шукала, та серце не відає часу і меж,
Не зважає, що казки уже не напишуть.
Завмирає так солодко, поміж повітряних веж
І прискорює час, і історію пише...
Щоб побачить, як завтра, у квітах розлогий каштан
Знов потягнеться стрімко гіллям до берізки.
Не відтворений досі в скрижалях сріблястий туман,
Що кохається потай вночі з обеліском,
Я тебе не шукала...навіщо? хвилини спішать,
Викривляють світи і ламають орбіти.
У бажанні примарному, в холоді лід спокушать,
Розпалити вогонь і любити...любити...
25.10.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615931
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2015
автор: Ліна Ланська