Я помиляюсь,часто помиляюсь.
Шукаю в людях щирість,доброту.
Та зустрічаю я чомусь лиш заздрість,
до бідного зневагу і журбу.
Живем короткий вік.Метелик-приклад.
На квітку сів і крильця розпрямив.
Не заздрив він нікому,не сварився.
Під сонцем теплим кілька днів прожив.
Я,дивлячись на нього,зрозуміла.
Що добре серце йому дав Творець.
Такі чарівні крильця-справжнє диво.
І душу чисту-легкий вітерець.
Засне метелик у м"якій травичці.
Нікому не зробивши в світі зла.
Якби нам помінятися серцями.
Чи він схотів би? І чи я б змогла?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615258
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.10.2015
автор: zhmerinchanka