Сльози-зрадники

Смуток  терзає  мою  душу,
Але  я  триматись  мушу!
Біль  поглинає  мене…
«Але  усе  це  мине!»  -
Звичайно,  ця  думка  втішає,
Проте  ненадовго  –  вона  мене  теж  покидає.
І  я  залишаюсь  одна,
А  довкола  стільки  зла!
Я  все  триматиму  в  собі!
І  не  покажу  свого  болю  світові.
Щоб  не  закричати,  зціпила  зуби.
Мене  обступили  чужі  люди.
Свій  біль  не  відкрию  нікому,
Терпітиму  до  скону!
Але  зрадники-сльози  так  не  вважають
І  безсовісно  мене  викривають…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615187
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.10.2015
автор: Кшися