В кимось так, «продуманій» війні -
Не встигаєм, навіть, - схаменутись...
Від найсправжніх друзів відвернутись, -
Дуже не хотілось би мені.
Я не вірю тим, хто нас загнав
У життя нікчемне і холуйське!
Бо... по-українськи, чи – «по-русскі», -
Не про те я все життя співав...
Тільки, - вірю, що той день прийде!
Де пишатись буду я онуком!
Де Господня милість подарунком
Нам на наші голови впаде...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614777
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.10.2015
автор: Андрій Бабич