[img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcQ-c30iC16XcsY4gcb5SJcnrGQQsAQ14bbKHcuZ4ork8lByVy_edA[/img]
Зігрій мене в своїх долонях
Біль крижаний в них розтопи...
Та вітер шарпає за плечі
Немов, кричить - перетерпи!
Жалю таки в нього немає
Чи може він щось зрозуміть?
Летить кудись, як навіжений,
Хіба ж йому чуже болить?
Ну що йому перша весна,
Тепло якої душу зігріває
Чи та остання - така гірка...
Мов полином, щоранку причащає
А час тіче так швидкоплинно
Услід за вітром поспішає
Знає - за нього кращих ліків
У світі просто не буває
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614678
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.10.2015
автор: Ніна-Марія