[b]ПУЩА-ВОДИЦЯ[/b]
[i]Софійці[/i]
Недалеко від столиці
Є місцевість чарівна.
Гарно: Пуща ще й Водиця
Називається вона.
Тут річки й озера сині,
Пишні парки і ліси.
Будять сонечко пташині
І дитячі голоси.
Від зупинки до зупинки
Чарівний трамвайчик мчить,
Він привітно щохвилинки
Всіх вітає-дзеленчить.
У трамвайчику - кав'ярня,
Нам на радість, ще й яку!
Свіжі тістечка прегарні -
Кожний візьме до смаку.
Наша подорож триває...
Змовк веселий стук коліс.
Ми виходимо з трамвая
В парк густий, неначе ліс.
Що за розкіш тут гуляти,
Разом гратись залюбки
І горішком пригощати
Жваву білочку з руки!
На повітрі чистім личко
І рум'яниться, й цвіте.
Пуще наша ще й Водичко!
Наше місто золоте!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614629
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 20.10.2015
автор: Лавинюкова Тетяна