Я тінь гріха,
Який в моєму серці
Я лукавства раб
І не визнати цього - бути нечесним.
Я гордий дурак
Котрого втягнуло видиме безмежжя,
І поводир мій - страх
Його голос звучить улесливо.
Тлін моє життя
Воно, наче, вода, що сочиться крізь пальці
Чим старший, тим більша череда зітхань
І менше щастя.
Яким ж близьким здається крах,
Проте не відступає мого безумства впертість,
Я раз у раз
Прокидаюсь і засинаю покірним смерті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614040
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2015
автор: Сильчук Назар