Зима в собі заплутала провалля,
Життя втрачає свій орієнтир.
Була гроза. Тепер в мене безхмар’я
Нових, шалених, безнадійних сил.
Від інших я навряд чи відрізняюсь,
У натовпі дівчат як не своя.
Для нього мов до інших прирівнялась,
А скільки в нього ще таких як я!..
І бути чи не бути, є різниця?
Зими льоди тепло вже не шукають.
Застиг мороз. Над сонечком іскриться,
А зовсім я не та, кого кохають.
Птахи шукали літнього тепла…
Я знаю, що мене любити складно,
Характер мій такий, що я одна;
Завдячую йому, мов безпорадна.
Та все одно в мене тепер безхмар’я!
І хоч життя втрача орієнтир,
Зима в собі заплутала провалля
Нових, шалених, безнадійних сил.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613964
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2015
автор: Ірина Морська