Передчува́ють осінь
Мої сади, як пта́хи,
Та не летять у вирій,
Бо неба не дістатись.
Скидають шар за шаром
Смарагди-одежини,
Щоб скоро вдіти нові
Із снігу кожушини.
І дивляться на небо,
І кронами махають
Своїм пернатим друзям,
Що в вирій відлітають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613916
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2015
автор: Володимир Бабієнко