Візьми, Пречистая Маріє,
Наш рідний край під свій покров.
Хай джерелом заб'є любов,
Звільниться з накипу надія,
З душі спаде важезний прес
І рани вигояться в тілі.
А мрії, наче вишні спілі,
Наллються сонцем із небес.
Залитий кров’ю і слізьми
Край усміхнеться дню новому,
Ввійде на конику гнідому
У царство світла з царства тьми.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613350
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.10.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)