Болить невигойная рана,
Чужинці «моляться» з екрана.
Міняють назви, йдуть роки,
Гієни разом… і вовки…
Одні і тіж на …борді рила,
Міняє їх лише могила.
Плодюче плем’я від гадюки…
За ними йдуть, уже онуки.
І лізуть - лізуть, як напасть,
Пани вони… у них вся власть.
Вся нечисть з НФа і ЮуДАРу,
Тепер у списках СОЛІДАРу.
Усю свол.ту й лихварів,
Кхгарлант, як сонечко зігрів.
Ті ж, що не влізли у струю,
Тепер у НАШому…КРАЙю.
Й з ОБпозиційними любов,
Дружити він з всіма готов.
Й нема ріднішого земного…
З кубла ж вони, усі одного.
А шо народ? - Нема народу,
Знов голосує на догоду
Панам.
В них влада і грошва,
Пощо в горі там.
Мурашва…
Космополіти від кобили
Їх не козачки народили.
Одні телята й олуші…
Й так гірко – гірко на душі…
Яка ж ми нація заср.на,
Коли не маємо Гетьмана.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613075
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.10.2015
автор: Дід Миколай