Чи можна усе повернути?
Забути тоді було б легше?
Та час проминув невблаганний,
Не виправить все, що хотіли.
Навіщо так множити смуток?
І серце все плаче зрадливе.
Здолати, змогти. Є здобутки.
Та втрачене знову насниться.
Куди утікати від цього?
Кого звинуватиш? Даремно.
Тривоги, пороги, дороги.
Повернення – мрія таємна.
Єдине закляте те коло.
Так гірко. Нічого не зміниш.
То є те примарне майбутнє?
Вернути. Вернути. Вернути.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613067
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.10.2015
автор: Траяна