Так стало тепло на душі
І я спинилася. В тиші
Полинула в глибінь очей,
У синь недоспаних ночей,
Коли молилися за нас.
А ті слова долають час:
І в тихім сяєві стою
Й молитву чую наяву,
Де слово мудрістю сріблиться
Й любов’ю осяває лиця.
Надчистота тих світлих слів -
Ромашки білої пелюстки.
Блаженнійший за нас молив
Свічадо берегти від пустки…
І вогник серця не погасне,
Бо то є Слово Світлоясне…
До Дня Пам"яті Блаженнійшого Володимира, якому 23 листопада виповнюється 80 років з Дня народження
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613061
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2015
автор: Марія Демянюк