Від курликали сірі ключі,
Розчинився їх крик в піднебессі.
Увібрала земля ті плачі,
Стогне тугою в гаї безлистім.
Присмирніла й діброва руда,
В павутині тремтять пекторалі.
Десь вервечка років пролягла,
Крають душу утомлені жалі.
Жаль того, що чомусь не збулось,
Що на серці ятриться рубцями.
Що пером журавлиним вплелось
В стрічку осені, дану Творцями.
12.10.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612904
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2015
автор: Валентина Ланевич