БАТЬКІВСЬКА КРИНИЦЯ

Батьківська  криниця,  батьківська  криниця,
З  неї  я  думками  й  досі  воду  п`ю,
Тут  життя  живиця,  променем    іскриться,
Вогник  цей  роками    в  серці  я  ношу!  

Батьківські    пороги,  батьківські    пороги
Кличуть  безнастанно,  я  душею  йду,
А  дуби  розлогі,  вказують  дороги  
Бачу  їх  здалека,  ой  чи  ж  долечу!

Крила  надломились,  крила  надломились,
Сила  розгубилась,  вже    не  піднімусь,
Вже  й  з  рахунку  збилась,  де  роки  поділись,
Крутяться  дороги,  вгору  не  здіймусь.

Батьківська  криниця,  дай  води  напиться,
Знаю,  чародійна  у  тебе  вода,  
Дощиком  здіймися,  до  мене  вернися,
Лиш  ковток  потрібно,  дома  буду  я!  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612405
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.10.2015
автор: горлиця