Любити ми й тепер умієм…

                                             А  я  до  тебе  знов  приїду,
                                             Ми  ніби  зналися  давно.
                                             І  хоч  болять  кістки  й  коліна,
                                             Пізнаєм  все,  що  нам  дано.
                                               
                                             Ти  знаєш,  друже  мій  єдиний,
                                             Усе  з  тобою  ожива...
                                             Для  нас  ці  зустрічі  важливі,
                                             Для  когось,  може,  й  дивина.
 
                                             Мене  згадай  і  посміхнися,
                                             Зійде  печаль,  мине  журба,
                                             Роки  над  нами  пронеслися,
                                             Та  знову  стукає  весна...
                                               
                                             Зумієм  ми  здолати  болі,
                                             В  химерах  каверзних  буття.
                                             Ти  не  сумуй,  що  наші  долі,
                                             Зійшлись  на  заході  життя.

                                             Любити  ми  й  тепер  умієм,
                                             Хоч  в  зиму  вже  пливуть  літа.
                                             Ми  одне  одного  зігрієм,..
                                             Все  інше  в  світі  -  суєта.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611821
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 07.10.2015
автор: геометрія