Кличе осінь- прощатися з літом
Я з тобою з тобою піду
Он де бачиш, як бавляться діти
Як радіють,- шалені, в бреду
Дай рученьку, дай в очі погляну
Дай припаду до твого плеча
Трохи змерзла, ходім на поляну
Розігріємось в складках меча
Ти мій воїн, ти славний, а осінь
Пофарбує, та й далі піде
На побачення, в золоті просідь
Їй так личить, а кажуть іде
Ніби пише малює роками
По обніжках у травах росу
Не питаєтся навіть у мами
Пензлем дихає зводить красу
Кличе осінь,- прощатися з літом
Будем завтра, сьогодні,- не тре
Слухай музу осінню трембіту
Хвилі в*ються за душу,- бере..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611618
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2015
автор: Ольга Ратинська