Похмура краса восени саранчою доковтує зелень.
І поки не з,явиться ковдра білявих пухнастих ряднин,
Покинуте листя із віт почорнілих, сухих, невеселих
Палітрою фарбного рясту рятує сумний світоспин.
Коли нам нестача енергії сонць, люди ...хочеш-не хочеш
Пришвидшують кроки загарбних, для себе й сім,ї, порятунків.
Надії, стратегії, смак мрії-здобичі – дружно сюркочать,
І ми в сяйвах холоду - літо будуємо спинці і шлунку.
Тож, що комусь військо злих зим, як вдалось захопить дароносини -
І теплі автівкі, і теплі будинки, і саунні клуби.
І після миттєвостей спостеріганнь за розкішшями осені -
Скоріш в зігрівання збудованих штучних тих серпеньків любих.
06.10.15 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611555
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.10.2015
автор: Юхниця Євген