Цнотлива та, якої ніхто не домагався.
Публій Овідій Назон.
Спочатку була думка. Дія – потім.
Коханкою прийшла – рішуча й гола.
Життя – не боротьба чи гра у покер.
Життя – чутливий слух, – не владний голос!
Життя – це мовчазне покірне горло,
яке до дна слухняно все ковтне, що
заллєш у нього ти, або нагорнеш
з думок, що по коліна в колотнечі
загрузли, наче голуби в багнюці.
Копійки варта доля боягуза.
Від гніту лиш невдахи вдвоє гнуться.
А сильний –
в’яже волю в пружний вузол.
Мечем рубай! –
Та дух його гордіїв
не випне сталь могутніх жил назовні.
Він гордий тим, що розум,
не збезчестив голу дію –
цнотливу серцем дівчину,
оспівану Назоном.
© Саша Обрій
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610661
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2015
автор: Олександр Обрій