Один студент попросив мене написати вірш про
соціологію. Ось, що в мене вийшло...
Соціологія проста,
наука зряча, не сліпа.
Вона себе, сама себе
не кидає під ноги,
вона для нас жила й живе,
такі її закони.
Вона для нас студентів всіх-
немов пора досвітня...
Бо ж зрячих всіх: її, його і
їх, а ще й тебе й мене,
й сліпих веде до світла.
"Віват!-кажу я їй,- Віват!
Яка ж бо ти чарівна,
Схожа на Ма-р-і-ю Стюарт,
Як королева вільна..."
Соціологію люблю,
вона усім потрібна,
допомага вона, як Бог,
людським взаємодіям.
Свідомість розвива,
й для багатьох наук-
фундамент управління.
Мені подобається все:
і зміст, і викладання,
і викладач чудовий в нас
Йосипівна Наталя.
Все вона робить повсякчас
для нашого навчання.
І всім я хочу тут сказать,
моє усім признання:
"Вчіть соціологію на 5,
для нашого єднання!.."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610169
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 29.09.2015
автор: геометрія