Жураться солдати-журавлі,
А журитися навряд чи треба.
Хто може - працює на чорній землі,
Хто не може- пускається в небо.
Журяться хлоп*ята- журавлі,
А чи журитися насправді варто?
Наш-бо уряд продажних козлів
Дорівняв людську кров до нафти
Сушаться журбою журавлі:
Солдати сліпої удачі
В них ціла безодня полеглих голів
Жетони нічого не значать.
Патрони в автоматному ріжку -
Ячать у тривозі,немов у мішку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609271
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.09.2015
автор: Той,що воює з вітряками