Ці спокусливі шльондри і бляді
все життя моє розфарбували –
хто в помаду губну
хто у кров
хто в червоне вино і ром
Ні над ким не сміюся
не плачу
Віддадуться мені до фіга ще
І візьму я від кожної все
щоб писати свої “Трільсе”
Я жінок не люблю за красу
Я терпіти не можу попсу
Я жінок взагалі не люблю
Я обожнюю їх і терплю
А фарбують вони не всіх
Лиш того
хто безбашений псих
І за це кожній з них подарую
те без чого і Бог не малює –
ЩАСТЯ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608908
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2015
автор: Валентин Терлецький