...розкажи мені, вітре, де пісню свою ти залишив,
ту, з якою у шибку сосновою лапою стукав…
Чи у косах у глиці із давніми зшитками в тиші
ти її заховав, щоб ніхто не почув, не підслухав???
...щоб ніхто не почув. Лиш ця пісня, як скалка у серці,
віддзеркалює біль, бурштином у вогні завмирає,
кожним тоном своїм і теплом полумяним торкнеться,
і без попелу слів нас з тобою в минуле вертає.
...нас з тобою в часи, де гаптовану відчаєм душу
відпускали у світ, хоч щокою до скла притулившись,
не замерзли, бо звуки забуті вогонь розворушив
й зазвучали вони, сонні тембри з далека вернулись,
навіть краще, звучніше й тепліше, чим були колись ще
в тому сні… Та й всі зашморги-зашпори просто забулись…
© 02-02-2007
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=60868
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.02.2008
автор: drillinger