Куди течуть всі ріки? Куди спливає час?
Куди ми біжимо, в безглуздому завзятті?
Коли зімкнуть повіки, вирішують за нас,
а ми в бажанні жити вічно, згораєм, як в багатті.
Де виникає біль? Де плодиться журба?
В чиїх невидимих руках плекається кохання?
Чому так звідусіль, як навісна юрба,
з'являються дурні думки та первісні бажання?
Де вихід, де фінал, та чи важливо це,
коли в самому розпалі на сцені модна п'єса?
Чи там безпечно йти? А може там капкан?
Чи може просто гаю час,а може поетеса?
Втомилась... Зупинюсь, і віджену думки,
набридливі, як мухи в агонії осінній.
Зберусь і озирнусь. На відстані руки
та, безтурботна я, у рамочці настінній.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608461
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.09.2015
автор: Юлія Сніжна