Політ над землею утомлює крила,
Але відчуття це проходить умить.
Холодні потоки,повітряна сила,
І вся та рідня, що з тобою летить.
Пірнаєш у хмару немов би дитина,
Свобода діянь та воля думок.
Ти сокіл у небі,або може людина?
Людина пройшовша не крок.
Прокидаєшся,тиша і спокій ,
Це у снах відбувався політ.
Ти згадав, що ти кароокий,
Не сліпий,боягузливий кріт.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608029
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2015
автор: Моряк