Знову я в саду саду своїм гуляю,
Чую спів чарівний солов'я,
Радісно і сумно, як згадаю-
Тут минула молодість моя.
Ось і та берізка, що ми з татом
Посадили якось навесні...
Вражена, дивлюсь і відчуваю,
Що берізці сумно, як мені.
Я біля берізки зупиняюсь,
Слухаю...Листочки шелестять,
А мені здається, що берізка
Хоче мені дещо розказать.
Поруч я постою, посумую,
Пригадаю молодість свою.
У житті мені не вистачає
Тата...І берізки у садку.
Я до хати швидко повертаю-
Там клопоче мама з пирогом.
Смуток її й болі відчуваю,
Очі мами світяться добром...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607633
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 18.09.2015
автор: геометрія