Навіщо твої жаль та співчуття?
Окрайчик хліба кинеш жебраку,
Йому світліша стане мить життя,
Коли ті крихти знайде у піску.
Знічев"я не глумись, подай води,
Якщо копійку витратиш - проп"є.
Судимому не бути? Не суди,
Бо завтра доля з ніг тебе зіб"є...
Ні, Боже борони, не хочу, щоб
Тобі несила стало хрест нести,
Кохання не замовчує жалоб,
Тут вже і до ворожки не ходи...
Кохання справжнє попри, над усе,
Під ноги кине осяйні шляхи,
Омріяне прощення принесе
Вже наперед замолених гріхів.
Лиш іноді, не згадуючи вже,
Потисни просто руку льодяну,
Чужу...вона тебе застереже,
Не впав, щоб у безодню крижану.
ВЕРЕСЕНЬ 2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607533
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2015
автор: Ліна Ланська