Нам всім потрібна допомога,
Бо гріх спочатку першим йде,
А потім згадуємо Бога...
Скажіть, де логіка... Ну де?!
І взагалі... Людина дивна,
Вона свідомо лізе в гріх
В угоду з совістю... Наївно!
Ніхто домовитись не зміг...
Звичайно, деякий про совість
Забув і ніби краще став.
Живе спокійно так... Натомість,
Душа загублена, пуста.
І все ж безгрішно неможливо,
Нажаль. Змирився... Це - не рай...
Живи тут, грішнику, щасливо,
Живи та Бога пам'ятай!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607444
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.09.2015
автор: Сова