Я буду ждать,отец родной…
Вернись коханий ти солдате,
Любимый мой,вернись живой…
О сину рідний,повертайся,
Вернись домой скорей синок..
І як ти сильно не вагайся,
Але нажатий вже курок..
Я знаю точно,що в Росії
Тихенько плачуть матері,
Тай в нас вже кожна із них мріє
Щоб став кінець скоріш війні…
І скільк історія не плаче,
І скільк не сховано солдат…
«Не можем мы никак иначе»
І ми не можем вже ніяк….
Коли ж до розуму прийдете?
Ви там в Олімпі двох країн…
А поки сльози лиш несете
І плачуть тихо матері !
Чекаю щиро тебе тату,
Я буду ждать,отец родной…
Вернись коханий ти солдате,
Любимый мой,вернись живой…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607056
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.09.2015
автор: Кириловська Катерина