Сон ІІ. Божевільна тиша

слухаю  тишу
осіннього
хворого  ранку
цвинтарний  сон
відганяю
подалі  як  біль
десь  за  вікном
зацвітає
мінливим  серпанком
день
божевільний
як  в  жовтому
мареві  хміль

тиша  втікає
у  шпарки
віконної  рами
вени  мої
наповняє
туманом
як  кров
я  божеволію
подихом  тілом
словами  
ніч  божевільна
зникає
як  ковдра
між  нами
день,  Боже,
вільний
сьогодні
від  всього
є  тільки
ЛЮБОВ

Жовтень,  2006,  Україна

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=60601
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.02.2008
автор: drillinger