Чорна ніч-циганка
Нас приворожила-
До самого ранку
Чарами накрила.
По руках гадала,
Перейшла до тіла…
Зорі поховала,
Місяць десь поділа.
Сни блукають поряд,
До нас не заходять…
Чи любов чи потяг
Нами верховодять???
Чорна ніч-ворожка
Зіллям пригостила,
Випили лиш трошки -
Виросли в нас крила.
В небі ми літали-
Крила тріпотіли,
Зорі ми шукали -
Місяць не хотіли.
Сни собі по парам
Поряд десь снували…
Чи любов чи чари
Нами керували???
Чорна ніч-чаклунка,
Визволи з неволі,
Бо вже поцілунки
Відчуваєм з болем.
Візьми свої чари,
Бо вже скоро ранок
Вигляда з-за хмари
Осінній світанок.
Сни прийдуть із першим
Сонячним промінням,
А любов завершить
Ночі ворожіння…!!!
Жовтень, 2006, Україна
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=60600
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.02.2008
автор: drillinger