Жовте листя, осінні барви
І дощі з небес, через серце,
По життю чорно-білі фарби,
Часто темних повне відерце.
Доля-художник пише картини,
Силуети самотні. Постаті пар.
То розкішні палаци, то сірі руїни
То небо весняне, то хмари осінні.
То усмішки щирі, то засмучені очі
Творить митець як собі хоче.
Плачуть полотна облиті дощами.
А гайда, відберемо пензель ми з вами!
Нехай осінь. Так зобразимо ж її золотою.
Під дощами кохаймо, змиваючи біль.
Картину напишем з добром, не сумною,
Щоб доля всміхалась, малюючи штиль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605846
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2015
автор: Оксана Бугрим