Попід горою

Попід  горою  свище  море,
Тай  вітер  хвилю  здоганя.
А  в  Україні  ходить  горе,
Вночі  і  вдень  людей  ганя.
Кого  від  моря  далеченько,
Щоб  не  цуралися  "язик".
Хай  знає  ваша  рідна  ненька
Дітей,  як  вчити,  -  рід  щоб  зник!
А  то  придумали  татари,
Що  то  їх  давняя  земля!
Не  ваші  ходять  навіть  хмари,
Тут  все  від  батюшки  царя!
Ми  все  захопим  і  сплюндруєм,
Навчимо  лапті  вас  плести,
І  всіх  "по  матері"  і  "з  _уєм"-
Научим  всіх  от  так  ректи!
Забудьте  рід  і  рідне  слово,
Повагу,  звичаї,  нарід!
А  не  навчитесь,  -  знову  й  знову
Ми  вас  розтопчем  й  цілий  світ!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605776
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.09.2015
автор: Райка