Між нами чорний ворон пролетів,
А мрії всі розбилися об скелі,
Ти мріяв бути лицарем морів,
Та загубився, наче у пустелі.
Яка між нами відстань пролягла,
Який незримий океан розлуки,
Її уже ніколи не здолать,
Чужими стали твої очі й руки.
Самотня чайка плаче в вишині,
Солоне море повнячи сльозами,
І спогади зринають, наче в сні, –
Єдине, що лишилося між нами.
А я, маленька птаха без крила,
Несу в душі свій біль, немов спокуту,
За те, що я любов не зберегла,
І що тебе не можу я забути.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605733
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.09.2015
автор: Юлія Л