Мої роки укрила сивина...
Туман світанки умиває.
Троянда знову зацвіла,
І диво - кольорами грає.
Це осінь розкриває дивосвіт,
Тамує болі й рани,
Покрива спокоєм мій світ,
Обсипа зрілими плодами...
І дні вже в осені малі,
Світ одяга золоті шати...
Чи написати мені вірш,
Чи осінь жовту змалювати,
(Чи може пісню заспівати)?..
Та я купаюся в красі,
Пірнаю в айстри білі,
Вмиваюся у вранішній росі,
І не втрачаю мрій і віри.
Не хочу осінь, щоб спливла,
І зиму не пущу до хати.
Я мало в осені жила,
Хочу ще світ у ній пізнати...
Якщо ж мороз скує мій світ,
Покриє смутком і журою,
Я відігрію дивосвіт
Любов'ю до життя палкою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605223
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 08.09.2015
автор: геометрія