Жевріє надія

Жевріє  надія
Забудь  яку  ціну,
Щоб  здійснити  мрію
Я  службу  покину.
Я  протягом  року
Сиджу  до  світанку.
Не  має  пророків
У  нашій  альтанці.
Викидає  коників
Начальник  відділу,
А  ми  наче  слоники
Від  нього  шаліємо.
Молоти  дурницю
Не  важка  та  справа.
Йому  б  молодицю,
Щоб  він  менше  ґава.
Душі  не  почути.
І  де  тільки  розум?
Стою  я  забутий
З  колінною  позою.

 
20.12.2000  Дмитро  Дробін

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605106
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2015
автор: Дмитрий Дробин