Якою мовою спілкується любов?
Чи треба нам для цього мову знати?
Звертаюсь я до себе знов,
І намагаюсь відповідь шукати.
Як розуміємо того,
Кого вважаємо безцінним?
Спілкуємся ми мовою його.
І це вважаймо доцільним.
Навіщо мова в світі е?
Вона — як прізвище народу.
Воно у кожного своє.
І як знайти з усіма згоди?
Великий Вавілон колишній СРСР.
Ти пав, і на твоїх уламках
Велика кількість мов росте.
А разом з ними Київ-мамко.
Він мати міст усіх русинів,
Але пануюча Москва
Не хоче бути йому сином.
Вона над всіма голова.
Та в українців є матуся.
Її не зрадимо вовік.
Батьківськой мовою спілкуйся,
Не плутай мову і “язык”
Чому не розуміє московит
“Малоросії” мешканців корінних?
Тому що він шукає кріпаків,
А не братів своїх русинів.
04.04.2000 Дмитро Дробін
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605105
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2015
автор: Дмитрий Дробин