Пора вже мені зрозуміти
Доволі просту аксіому,
Ось це усвідомить зуміти, —
Що я не потрібна нікому.
Похмуреє білеє небо,
І вітру немає давно.
Мені вже нічого не треба,
Ні дощ, ні вогонь, ні вино...
Прозора холодная тиша,
Це просто такий листопад.
Мене він самотню залишив,
Тим самим відправивши в ад.
Земля і суха порожнеча,
Жовтавеньке листя, тепло,
І десь засміялась малеча,
Де вітру нема вже давно.
Пора і мені зрозуміти
Доволі просту аксіому,
Що я не потрібна нікому, —
Ось це усвідомить зуміти.
14.11.14.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604889
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2015
автор: Ірина Морська