Не кажи нікому, друже,
Що страждаєш нині дуже,
Що не хочеш в світі жити,
Що пора тобі спочити.
Треба жити, стисни зуби,
Не штовхай себе до згуби,
Не здавайся ти стражданням
Й недостойним намаганням
Залишити світ цей білий,
Ти ж козак хоч й посивілий,
Переможеш, я це знаю,
Тож здоров’ячка бажаю.
Насмієшся ти ще з долі
І в родиннім дружнім колі,
Будеш довго довго жити
Й щастя келихами пити.
04.09.15.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604864
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.09.2015
автор: Георгій Грищенко