Ковток повітря оп'янює думки,
І зелень,зелень манить кожні очі.
Краса Карпат незмінна крізь роки,
І не погасне в найтемніші ночі.
Ліси гігантів притихають в сплячку,
Ось там,сховалось в травах джерело.
Все ніби жде,зимову сніго-ткачку ,
Все ніби жде від неї ковдру і тепло.
Старанні білочки доскладують гриби,
Вони останні хто не стихли в лісі.
Прийшла вже осінь, що ж тут пороби,
Лиш дайте волю жовтолистій втісі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604819
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2015
автор: Моряк