В Лубнах бродячі музиканти –
гітара, спарений дует.
У ритмі блюз, у стилі кантрі.
Доводиться до них звикати.
Таке життя. Лови момент.
І крапле небо милість божу.
Вдягає плац злотавий плащ.
Душа бринить. Пісні не схожі.
А небайдужі перехожі
прядуть зі сліз солодкий плач.
Сумні мелодії й веселі –
сонцеворот в похмурий день.
Слова в серця стежини стелять.
Понад усе – про рідну землю,
про те, що є і що гряде.
Барвиста осінь хтиво мріє.
Щось кожен мовити хотів.
Та гасить звук меланхолія
і зависає вітровієм.
А в грудях – повінь почуттів.
Торкає болісно ментальність
гітари дзвін в базарний гул.
Дует Ромео і Наталі –
бальзам душі сентиментальний.
А ще ж – прагматиків розгул.
Хоча бідується, земляче,
проводирів не вибирай.
Бродячі, певно ж, більше зрячі.
У них завжди серця гарячі.
Лікуймо душі й рідний край.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603496
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.09.2015
автор: Олександр ПЕЧОРА