Ночами мій почався день,
І день почався, певно, ніччю.
Десь ноти для моїх пісень
Всі загубилися навічно.
Сиджу сама на самотині,
Кімната сонечком іскриться.
Навколо тепло. Тільки нині
Мені той сон вже не насниться.
Візьму до рук свою я скрипку,
І в самотині все зіграю.
Як ти? Де ти? Зриваю нитку.
Цього всього, на жаль, не знаю.
Всі весело танцюють ніччю,
А я зриваю нитки струн.
Невже це все тепер навічно?
Мабуть, надовго цей мій сум.
Чому все так? Чи де згрішила?
Чому живу я без тебе?
Чи може це я заслужила?
Лиш бачу в дзеркалі себе...
І що тепер мені сказать?
Я у полоні дивних дум.
Чи зможу знову покохать?
Чи нині я — мов вічний сум?
Не хочу дихать. Жить не хочу.
Не хочу бачити себе.
І вже нічого не захочу...
Окрім побачити тебе.
16.03.14 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602858
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.08.2015
автор: Ірина Морська