----

               
Ти  Боже  мій  єдиний  співбесідник,
Молю  тебе,  вже  що  небудь  зроби.
Іде  війна  на  наших  гонах  східних,
Вмирають  кращі  хлопці  щодоби.

Я  кричу.    Ти  боже  чуєш  голос?  
Вже  клята  правда  серце  допекла.
У  жнива  стинає  куля  колос,
І  все  вогонь  допалює  до  тла.

Такі  жнива  –  війна  і  поле  мертве,
Війни  сокиру  Боже  забери.
Бо  ж  кожен  день  несуть  тобі  в  пожертви,
Тіла  в  трунах,  завиті  в  прапори.

2015р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602682
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 28.08.2015
автор: Василь Надвірнянський