Я знаю те, що ти десь поруч,
За склом холодна темнота.
Та що сказать я можу точно?
Зустрінемся? Чи пустота?
Я в безнадійній досі мрії,
І сподіваюсь — пощастить.
І в цей шалений день я вірю,
Коли зустрінемся... На мить...
Якщо життя мене загонить
Кудись у темний той куток —
Мене кохання лиш пригорнить,
Позбавить від дрібних чуток...
Поки жива, з тобою буду,
Я хочу бачить погляд твій...
І відведуть мене до суду, —
Я приховала злочин свій.
Та злочин лиш тебе любити?
Чи є кохання нині злом?
А серце є добром розбитим,
Хоч досі зігріва теплом.
Поки жива, я поруч буду,
Любить твої русяві вії.
І знаю те, що не забуду,
Хоча усе це тільки мрії...
Твоє тепло я пам'ятаю,
Безмежну глибину очей.
Але ж тебе, мабуть, не знаю,
Хоч знаєм стільки ми речей!..
Ти посміхнися, мій коханий,
Світи теплом своїм безмежним!
Світи яскраво, бездоганно!
Хай мить ця буде без обмежень...
Я знаю те, що ти десь поруч.
Зустрінемся? Чи пустота?
Та що сказать я можу точно —
За склом холодна темнота.
2.02.2014 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602442
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2015
автор: Ірина Морська