Навіяне назвою вірша: "Він чує плач очерету"
Автор Єтс В.Б. в перекладі Шона Маклеха
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=16970
Плач очеретяної скрипки
Очерету, мов батько душі,
твоя скрипка й не переставала –
поверни час туди, де усі,...
де і я, й ти, із радістю грали...
Очерет й на хатах, й в берегах –
ти й спаситель, і символ Вкраїни,
бережеш нас і вдень, і у снах, –
перед тебе стаю на коліна.
Ми з любов'ю на березі цім
під музи́ки твої, цілувались –
ще такі молоді,... у вінці...
Спас радів, а ми ж тільки побрались...
Хвилька бігла від тебе до ніг
і ласкаво казала: "Все пройде,
будеш свій споминати поріг –
вітер скроні з сивілі там гойдне..."
Так і сталося – хвилька-пророк,
вона вічно біжить з вітерцями,
знає – кожному дійству свій строк –
ось й прибіг я... і старість... до тями...
І поріг тепер там,... де хрести,
де завмерли так погляди рідні...
Ви простіть, що я з вами на ти –
тут всі рівні, багаті і бідні...
Та й дарунок мій – ця сивина
дозволяє дивитись вам в очі;
знаю, берег цей – не дивина...
Очерету, не плач... Я не хочу...
26.08.2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602423
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2015
автор: Променистий менестрель