Мій дощ стікає по щоці,
Мов сльози у моєму літі,
Тримаю час я у руці,
Мій час,що заспіває в цвіті!
Вслухаюсь з ніжністю у такт,
У такт,що змінює годину,
Життя заповнює антракт,
Та час летить,не знає спину!
У сонну ніч-ранковий день,
У думку,що лишень хвилину,
З дощем співатиме пісень,
Пісень життя,на половину!
Свій дощ тримаю у руці,
Малюю в нім життя картину,
Де часу спогад на лиці,
Залишив на щоці краплину!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602216
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2015
автор: Леся Утриско