Трапляються ще хвилини, коли хочеться порадіти, але як на це зреагують оточуючі?
Парадокс : не підходять одне одному і через рік, через десять, тридцять років...
Хто дочекався посмішки Фортуни,живе за високими парканами.
Вміння слухати жінку- талант, а вміння вставити своє слово - небачена сміливість.
Зло вживайте алкоголь!
Є мрії , і є рожеві мрії.
Дайте мені точку опори, ї я ще вип,ю...грамів... двісті...
Завоювати серце коханого, можна й оминаючи шлунок. Але чи надовго?
Якщо доводити всі справи до логічного кінця, то навіщо вихідні?
Службовці відрізняються від інших наявністю свого входу.
Всі знають, що не в грошах щастя. Але чому стільки розмов про них?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601575
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2015
автор: росава