Бокал вина і біла скатертина,
Цукерки шоколадні на столі,
Свічка погасла, на стіні картина
І куля уже загнана в стволі.
Знов п’є вино поет, неначе воду,
Збирає рими звідусіль в рядки,
Він так не пив, не пив вина із роду
І донедавна був він не такий…
Що робить Муза з розумом поета,
Розірвана, чи скручена душа…
І тягнеться рука до пістолета,
Як Муза в піднебесся вируша.
Якби ще мить і пролунав би постріл,
Та інша Муза відвернула ствол,
Бо затягла поета в теплу постіль,
Його знов повернула на престол!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601497
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.08.2015
автор: Віталій Назарук